Дзвінок: – “Альо! Здравствуйтє! Вас беспокоіт менеджер вашего банка! Вам удобно гаваріть?”.. Я: – “Шо?”…-“Бабушка! Нам нада трі цифри с обратной сторони банковской карти!”.. Я відповідаю… — Стрічка новин

Дзвінок: – “Альо! Здравствуйтє! Вас беспокоіт менеджер вашего банка! Вам удобно гаваріть?”.. Я: – “Шо?”…-“Бабушка! Нам нада трі цифри с обратной сторони банковской карти!”.. Я відповідаю…

Дзвінок:

Advertisement

– Альо! Здравствуйтє! Вас беспокоіт менеджер вашего банка! Вам удобно гаваріть?

Я – (в натурі Цезар, причому: Гай і Юлій одночасно), помішуючи однією рукою борщ, другою набираючи якусь дуже мудру філософську мисліщу, ногою відпихаючи Байку від коробки, яка для книжок призначена, а не для сірої нахабної морди!!!:

– Перепрошую! Га?

– Мєня зовут Юлия, я менеджер вашего банка. Ви можетє говоріть?

Я – пальцями ноги переставляючи коробку на табуретку, однією рукою дописуючи глибоко-філософську мисліщу, другою досипаючи сіль у борщ:

– Шо?

Advertisement

– Рєшенієм совєта дірєкторов ваша карта пєрєдайотца на мониторінг.

Я: – офігівши від висоти, глибини й різносторонніх векторів у сформульованій мисліщі та кута падіння коробки разом із табуреткою і кішкою, а заодне й теорії ймовірності, що я блін замість солі всипала до борщу цукор:

– Хто кого порішив?

– Савєт дірєкторов банков Приват, Аваль і Ощадбанка рєшил отправіть вашу карту на фінмоніторінг. Давайтє уточнім рєквізіти.

Я – переконавшись, що всипала до брщу сіль, а не якийсь інший порошок білого кольору, усвідомивши, що то була не філософська мисліще, а банальна метафора, доповнена двома епітетами, трьома порівняннями, дієприкметниковим зворотом, часткою -не з безособовим дієсловом і ще кількома вигуками стосовно емпіричного пошуку квінтесенцій здорового глузду в пацієнтів шостої палати та остаточно розмежувавши коробку і кицьку:

Advertisement

– Чічас! Спочатку уточніть: хто якого дірєктора банку порішив!

– Врємя заканчіваєтся! Давайтє бистрєнько уточнім рєквізіти! Назовітє срок дєйствія і трі цифри на оборотє!

Я – доливаючи сметану до борщу, показуючи дулю Байці і намагаючись засократити якийсь черговий порух знахабнілих до краю нейронів у черепній порожнині:

– 06.07.21

– А трі цифри?

Я – одною рукою помішуючи біло-бордові хвилі борщу та подумки порівнюючи ці гранатово-рубіново-агатово-опалові переливи із вкрапленням петрушково-кропового малахіту та мармурової крихти чорного перцю:

– 666

– Ви что шутітє?

Я – вимикаючи дорогий нептунський газ, який подається золотими трубами з платиновими вентилями, накриваючи кришкою своє безцінне вариво та відправляючи його ще на трохи до, надійно захищеного від зголоднілих дітей гарячого сейфу духовки, щоб вариво набралося сталої цінності та паралельно з тим дописуючи якийсь вічно незакінчений каданс:

– Анітрохи!

– Еті цифри точно из вашей карти?

Я – захопившись ультранаціоналістичними ідеями та, культивуючи чистоту посуду, мийки, плити, підлоги навколо та коробки, щоб там поміж книжки не потрапила котяча вовна

– Ні. Вони з Біблії.

– Нам нада цифри із карти!

Я – відшукавши кінець незакінченого каданса, вимкнувши духовку, ховаючи на антресолі коробку від нахабної сірої мордяки та закликаючи дітей вечеряти:

– Пишіть: один, дві крапки, до мільйона.

– Ето что?

Я – слухаючи як ніжно плямкають мої діти, ловлячи неповторні запахи борщу, свіжого вітру перед майбутньою грозою, матіоли під вікном та чуючи нюхом аферу:

– Цифри це. Вам такі не підходять? Масштаб топографічної карти тернопільської області. Я нею діру в шпалерах заклеїла.

– Бабушка! Нам нада трі цифри с обратной сторони банковской карти!

Я – дивлячись у дзеркало, пильно так вдивляючись у нього, що мені аж мало не повилазило, не помітивши там жодних критичних геронтологічних трансформацій, зате добряче набравшися далеко не емпатичних емоцій стосовно співрозмовниці:

– Псячuй xвicт тобі бабушка! Може з мого року всі coбаки вже й пoздuxaли, але змiї ще точно чуються непогано. Цифри їй не подобаються! Ти диви яка: таке мале rа*но, а вже розмірами масштабу перебирає! Так ось: ті попередні цифри – то був кінцевий термін споживання сметани, а я оце з тобою розмовляла виключно задля того, щоб kібepполіція встигла вичислити твоє місцезнаходження.

Вибили. Капець як люди ображатися схильні поробилися. Такі ніжні поставали, що прuбuтu мало.

Любов Бурак

Advertisement

Advertisement

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *