Хлопчикам було лише по два рочки, як Микола з Оксаною залишили їх на бабусю і подалися на заробітки до Польщі. — Стрічка новин

Хлопчикам було лише по два рочки, як Микола з Оксаною залишили їх на бабусю і подалися на заробітки до Польщі.

Назарку та Любомирчику було всього по два рочки, як мати з батьком вирішили, що не доробляться на тій Україні, і подалися до сусідньої Польщі. В той час якраз бригаду набирали на сезонні роботи, але пропрацювавши деякий час там, вони обидвоє перевелись на іншу, більш оплачувану роботу.

Ганя в той час була вже на пенсії, і одна доглядала онуків, які народилися у велике свято Вознесіння. Того дня так усі раділи, що хлопчики з’явилися на світ здоровими, бо чомусь лікарі казали, що один з них розвивається слабше, але Слава Богу!

Advertisement

Ганя доглядала як могла. Чоловіка вже більше п’яти років, як в живих немає. Але вона звикла все по дому сама робити, бо не путьовим був Іван, любив з друзями в чарку заглянути, тому й через дурницю його і не стало.

Гануся все встигала, і на городі все обробити, і з корівчиною впоратися. Любила вона сільську роботу. Завжди казала, що рух це життя. Все вона для онучків старалася. Ті, як вона свою Зірку доїла, біля неї з горнятками стояли, а потім хвалилися, які в кого вуса…

Advertisement

Жінка не могла дочекатися, як виростуть козаки, і їй чимось допоможуть, адже всю душу в них вклала.

Молоді попрацювали за кордоном десь два роки. А повернувшись придбали собі в цьому селі хату, не хотіла Оксана в невістках жити. Микола влаштувався на роботу на заправку, яка в сусідньому селі знаходилася, а Оксана продавцем в районний супермаркет.

Хлопці вже до першого класу пішли. Життя ніби й почало налагоджуватися, як тут новина нагрянула.

Оксана на роботі з якимось начальником “знюхалася”, та й дойшло до того, що розлучатися надумала.

На суді наговорила на Миколу таких дурниць, що в голові не вкладалося. Годі було й слухати. А після засідання Миколу забрала швидка – серце. Не міг повірити, що колись така любляча дружина, могла наговорити на нього такі дурниці, а що найгірше, відібрати у нього дітей.

Це вже потім стало відомо, що це вона йшла за наказом нового кохання, бо він в той час балотувався в депутати, і йому потрібно було бути “хорошим” сім’янином і батьком.

Після лікарні сама Гануся дома злягла. Не могла вона пережити такого ставлення невістки, а вона її своєю донькою вважала… Благо на сусідній вулиці будинок купила медсестра, і навідувалася до Ганусі, про таких людей кажуть: Навіть словом лікує.

Микола не мав права навіть підходити до дітей. Це йому дуже важко давалося, а коли зустрічав їх біля школи то чув від них: “Іди від нас. Тепер у нас є інший тато. А ти поганий”. Зрозуміло, що все це їх навчила Оксана. Але чому? Що поганого зробив їм Микола. Він все більше і більше замикався в собі. Люди з жалем дивилися на нього…

– Тьоть Гань. Я вам вітаміни в аптеці купила. Вирішила, що треба вас трохи підтримати під осінь, а то геть розкисли. Буду кожного дня, зранку і вечері приходити, щоб колоти, – сказала якось медсестра Ярина.

Так вона і робила, а одного разу почула Ганя, як воркує її Микола з Яринкою. Аж душа заспівала від побаченого. Після того дня частенько вона запрошувала Ярину до себе додому. Микола спершу не хотів нічого серйозного, бо таки дівчина на десять років молодша, але любов перемогла. Стали вони зустрічатися.

Оксана з часом переїхала жити до області зі своїм депутатом та дітьми. Стала міською панею. Навіть про свою маму вже не згадувала, яка хворіла, і не було за нею кому приглянути.

Ганя найбільше сумувала за онуками. Як хотіла вона приголубити їх, як колись, коли вони були ще зовсім малюками. Але на душі стало якось тепліше, коли Яринка повідомила, що носить під серцем дитя. Сам Микола ніби й ожив. А коли дружина народила омріяну донечку, то мало на руках не носив. Даринка росла справжньою красунею. Бабуся не могла намилуватися онучкою, а ще більше пишалася тим, що всі односельчани говорили, що Даринка викапана Гануся.

Того дня Микола порався по господарству, як прибігла сусідка і принесла погану звістку. Його колишня дружина з новим чоловіком… дорожня пригода. Оксана була у важкому стані. Благо дітей з ними не було.

Микола того ж дня відправився до лікарні. Єдине, що встигла сказати Оксана було: “Подбай про дітей”…

З того часу жили Микола з Яриною і своїми чудовими трьома діточками, в мирі та злагоді. Бабуся віддавала онучатам всю свою любов, а її в неї було, ой як багато.

Advertisement

Advertisement

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *