— Невістці двадцять п’ять, а вона живе, як рослина: спить, їсть і в інтернеті сидить. І так цілі дні безперервно! Я вже у сина питала, може, вона чимось хвора? — Стрічка новин

— Невістці двадцять п’ять, а вона живе, як рослина: спить, їсть і в інтернеті сидить. І так цілі дні безперервно! Я вже у сина питала, може, вона чимось хвора?

– Невістці двадцять п’ять, а вона живе, як рослина: спить, їсть і в інтернеті сидить. І так цілі дні безперервно! – обурюється пенсіонерка Валерія Едуардівна. – Ніде не працює і роботу не шукає! Нікуди не ходить, ні з ким не спілкується. Дітей у них теж поки немає! У мене просто в голові не вкладається все це. Я вже у сина питала, може, вона чимось хвора? Ну тому що не може здорова людина вести такий спосіб життя, тижнями на вулицю не виходити!

…Син Валерії Едуардівни, двадцятидев’ятирічний Артур, в шлюбі вже четвертий рік. З дружиною Світланою вони з дня весілля жили окремо від батьків. Але зараз нарешті купили свою квартиру, роблять ремонт і оскільки зайвих грошей немає, попросилися тимчасово пожити у свекром.

Advertisement

У Валерії Едуардівни і її чоловіка простора чотирикімнатна квартира і вони без проблем виділили дітям одну з кімнат.

Те, що Світлана не працює, Валерія Едуардівна знала давно, особливо цього не схвалювала, але з критикою не лізла. Артура це влаштовує і ладно. Власне і зараз свекруха молодих не критикує. Просто тепер все це безпосередньо перед очима і Валерія Едуардівна дивується.

Advertisement

– Артур на роботу йде о восьмій ранку, – розповідає Валерія Едуардівна. – Встають разом, вмиваються, вона готує йому сніданок, проводжає… і йде досипати! Спить до першої години дня. Потім піднімається, п’є чай, може щось прибрати на швидку руку, прання ставить, раз в пару днів готує гаряче на вечерю – м’ясо там, суп, гарнір. З цим не особливо переймається, робить що простіше. І все! Йде в свою кімнату, включає комп і сидить там до вечора…

– Так, може вона на комп’ютері працює з дому? Зараз для того, щоб працювати, не обов’язково в офіс ходити. Можна тексти писати, перекладати з іноземної мови, фотки обробляти, проекти клепати в різних програмах. Хто що вміє, той те і робить…

– Ні, це не той випадок точно! – зітхає Валерія Едуардівна. – Я спеціально у неї цікавилася – мовляв, Світланко, чим займаєшся, що читаєш? Нічого корисного вона не робить. Вишиває під серіали, цих вишивок вже сотні, напевно нікому вони не потрібні, лежать на полицях стопками. На форумах тупить, читає в мережі всяку муть, типу страшних історій про привидів і перевертнів, тьху! Деградація цілковита, в загальному…

– Але чоловіка її все влаштовує? Не скаржиться адже?

– Начебто влаштовує… Артур приходить ввечері пізно, о десятій годині. Вона його годує на кухні, базікають про те, про се, потім в своїй кімнаті кіно дивляться і спати. А вранці все спочатку. Він на роботу, вона – в ліжко і спить до обіду…

– Ну… за великим рахунком, а що їй робити ще? Картоплю підгортати, огірки поливати, корову доїти? Так ми в місті живемо, немає тут цього всього. Сидить удома, шкарпетки чоловікові пере та котлети робить і то добре… Пощастило вам з невісткою. Спокійна домашня дівчинка, нікуди не рветься, нерви нікому не мотає…

– Але їй двадцять п’ять років! – обурюється Валерія Едуардівна. – Як можна спати по тринадцять годин і більше нічим не цікавитися? Я в свої двадцять п’ять вчилася, підробляла, дитину вже мала! Головне, ні подруг у неї, нікого, ні з ким не зустрічається, ніхто їй ніколи не дзвонить…

– Слухайте, ну були б подруги, ви б теж незадоволені були. Бурчали б, що син оре на роботі, а ця з подругами розважається…

– Хм. Ну не знаю… У будь-якому випадку, не правильно це все. Я її про роботу запитала, кажу, може допомогти тобі щось знайти? Скажи в якій області. Адже зараз стільки можливостей, можна на будь-які курси піти, тим більше в молодому віці. Кажу, якщо справа в грошах, то ми допоможемо! Вона відмовилася навідріз, каже, не потрібно нічого, дякую, нас з Артуром все влаштовує! Я кажу, Світланко, а може, ти дитинку вже чекаєш? Тоді, звичайно, зараз не про роботу треба думати… Але вона на мене так подивилася! Я прямо осіклася…

– Може, проблеми з цим? Випадково наступили на болючий мозоль…

– Ну якщо проблеми, можна ж сказати по-людськи, напевно? Ми б підключилися з батьком, грошима допомогли, у мене купа знайомих лікарів. Та й не видно, що вона лікується, обстежується, аналізи здає, щось взагалі робить в цьому напрямку. Нікуди не ходить абсолютно, кажу ж. Цілодобово будинку, перед компом…

Advertisement

Advertisement

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *