Перед святами я повернувся із заробітків додому. У перший же день тесть попросив у мене 500 гривень. З тещею ми поїхали в супермаркет, вона купила продукти на свято, і за все це заплатив, звичайно, я. Витратили ми майже три тисячі гривень. А потім теща сказала, що їй потрібні нове взуття на свято, і сукню вона вже примітила. Вона була впевнена, що я без проблем заплачу їй за обновки. Але цього разу я відмовив. Мама дружини дуже образилася, сказала, що не хоче зі мною спілкуватися, що я невдячний — Стрічка новин

Перед святами я повернувся із заробітків додому. У перший же день тесть попросив у мене 500 гривень. З тещею ми поїхали в супермаркет, вона купила продукти на свято, і за все це заплатив, звичайно, я. Витратили ми майже три тисячі гривень. А потім теща сказала, що їй потрібні нове взуття на свято, і сукню вона вже примітила. Вона була впевнена, що я без проблем заплачу їй за обновки. Але цього разу я відмовив. Мама дружини дуже образилася, сказала, що не хоче зі мною спілкуватися, що я невдячний

Мені 29 років, два роки тому я одружився, дружина молодша за мене на 9 років, вона ще вчиться в університеті. Я працюю один, заробляю скільки можу. Зараз такий час, що мільйони заробити не вдається, та я намагаюся забезпечити дружину усім необхідним. Але до мене є претензії.

Advertisement

Батьки дружини це просто «нехороші люди», принаймі, я так особисто вважаю. Коли ми одружилися, у мене були хороші відносини з її батьками. Купили спільну машину для справи. Ремонти, робота все нормально було. Почалося все лише згодом.

Татові дружини 48 років, мамі – 45. Що тесть не працює, що теща вдома сидить. Обоє сидять на шиї у бабусі дружини, тобто у матері тещі, добре що хоч пенсія дозволяє. Я їжджу на заробітки, вони всі вдома мене чекають з грошима. До того дійшло що розетку не може тесть поміняти, я повинен у бабусі в квартирі це зробити. Ну я розумію, і завжди все роблю. Але чекати чекати на мене кілька місяців, це смішно.

Батьки дружини побачили, що я заробляю якісь гроші і тепер чекають від мене допомоги. Хоча я мав би забезпечувати лише свою дружину, і своя мама у мене є, вона у мене одна живе, їй теж завжди допомагаю, коли вдома перебуваю.

Advertisement

Цього року я приїхав додому на Великдень. У перший же день тесть попросив у мене 500 гривень, потім попросив відремонтувати чайник, який він привіз від бабусі, а на наступний день попросив мене відвезти його на своїй машині в сусіднє містечко, що за 70 кілометрів від нас.

Теща теж не пасла задніх, ми з нею поїхали в супермаркет, вона купила продукти на свято, і за все це заплатив, звичайно, я. Витратили ми майже три тисячі гривень. Мені не шкода, але чому саме я повинен за все платити?

А потім теща сказала, що їй потрібні нове взуття на свято, і сукню вона вже примітила. Вона була впевнена, що я без проблем заплачу їй за обновки. Але цього разу я відмовив. Мама дружини дуже образилася, сказала, що не хоче зі мною спілкуватися, що я невдячний – адже вони мені таку доньку виховали, а я для неї якихось кілька гривень пошкодував.

Увечері дзвонять дружині, сказали їй, щоб вона розлучалася, бо їм не потрібний такий зять. Може в чомусь вони і праві, але скільки разів я допомагав, а у відповідь тиша повна. А потім ще, ще і ще. Вони зрозуміли, що я не відмовлю. А тут я їх здивував і відмовив.

Не знаю, що буде далі. Дружина дуже прислухається до думки своїх батьків, тому я буду не здивований, якщо вона вирішить зі мною розлучитися.

Advertisement

Advertisement

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *