Чоловік дорікав дружині, що в неї маленька зарплата. Вона не стала сперечатися і поділила полички в холодильнику. Кінець став несподіваним для обох — Стрічка новин

Чоловік дорікав дружині, що в неї маленька зарплата. Вона не стала сперечатися і поділила полички в холодильнику. Кінець став несподіваним для обох

Ця історія виглядає і звучить неймовірно смішно, але в момент сварки дружині було не по собі. Вона була ще досить молода, планувала жити з чоловіком щасливо до кінця – а довелося ділити полички в холодильнику.

Advertisement

Все почалося з її докору: на роботу вони обидвоє ходять, проводять там рівну кількість часу, тому допомога в домашніх справах їй би не завадила.

– Знаєш, дорогенька, – задумливо сказав чоловік, – я заробляю майже в два рази більше, на твої копійки не розгуляєшся. Ось і допрацьовувати по дому, це як раз зарплата домробітниці.

Ірина розгубилася. Вона виходила заміж за коханого чоловіка, бачила, що він теж нею дорожить. Вони легко ладнали, легко домовлялися про все, від дрібниць до важливих речей. Знаходили час і для романтики, і для серйозних справ. Втомлені, допомагали один одному, намагалися полегшити життя.

Ну і важливий нюанс: квартира, в якій вони оселилися, була Іри. Машина належала Жені, купив він її до весілля. Загалом, все було зрозуміло і зручно. Зарплату чоловік не затискав, всю складав на полицю. Іра вміла економити не на шкоду якості життя, щось відкладали на відпочинок. Загалом, все відмінно.

Втім, деякі дзвіночки були.

Наприклад, за свою зарплату він вимагав найякісніші продукти. Вечеря повинна бути з хорошим шматком м’яса.

Advertisement

Заробляє – значить і одягається в хороших магазинах.

Усе інше, що збирали, витрачали у відпустках: літали то в Таїланд, то на Мальдіви.

Загалом, заробляли непогано, але тільки ось грошей Ірина особливо і не бачила. Крутилася по дому, економила, а чоловік засумував. То у мами повечеряє, то з колегами. Дружина здавалася якоюсь бляклою.

А сама Іра не розуміла: при такій зарплаті, як в неї, інші жінки і дітей тягнуть без допомоги чоловіка, і самі непогано себе почувають. А вона не може собі помаду купити, сама волосся фарбує, на салон відкласти не виходить. А раніше жила на зарплату, і комуналку виплачувала, і наряди купувала, і батькам підкидала. А тут дві зарплати відлітають на … На побут?

Причіпок від чоловіка теж додалося. Вже і суші не так накрутила, і м’ясо не ідеального прожарювання. Гостям з собою булочок не дала … А допомога чоловіка кудись зникла.

Advertisement

Іра дивилася на Женю, і думала: а що далі, коли діти підуть? Пора б звикати по господарству допомагати. Та й про економію не говорити треба, а теж в ній брати участь. Не так уже й потрібні навушники за п’ять тисяч, можна і за дві знайти, наприклад …

Але Женя знову заговорив про різницю в зарплатах.

Іра подивилася на полицю, куди Женя давно вже не складав гроші. Знизала плечима. І сказала:

– Копійки у тебе більше не візьму. Буду жити на свої. – Чоловік розсміявся, зрадів, а дружина продовжила: – Тільки вже будь такий добрий, і ти мої продукти не чіпай.

Женя пішов на принцип, домовилися так:

комуналку навпіл;
на машині їздить чоловік, дружина пересідає в метро;
продукти і приготування у кожного свої;
Іра розуміла: це вже агонія. Розлучення неминуче. Але грошей у неї стало більше.

А чоловік кусає лікті. Треться біля її супчика, хомячить ночами. А вона оновила гардероб, зробила нарешті зачіску. Відклала трохи і вирушила відпочивати в санаторій.

Після відпустки не знайшла вдома ні Женю, ні речей його: поїхав жити до мами. Навіть лампочки викрутив.

Ну що ж, Іра висновки зробила. Буде чоловіка по собі шукати, скромнішого.

Advertisement

Advertisement

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *