Маша відкрила холодильник і узяла до сніданку ковбаски, сиру і масла. Поглянула на поличку свекрухи, там лиш шматочок хліба. Маша задоволено посміхнулась «Ну, ну! Побачимо скільки ж ти на власних харчах протягнеш?» — Стрічка новин

Маша відкрила холодильник і узяла до сніданку ковбаски, сиру і масла. Поглянула на поличку свекрухи, там лиш шматочок хліба. Маша задоволено посміхнулась «Ну, ну! Побачимо скільки ж ти на власних харчах протягнеш?»

Маша відкрила холодильник і узяла до сніданку ковбаски, сиру і масла. Поглянула на поличку свекрухи, там лиш шматочок хліба. Маша задоволено посміхнулась «Ну, ну! Побачимо скільки ж ти на власних харчах протягнеш?».

Advertisement

Вже пів року, як свекруха вийшла на пенсію з досить високооплачуваної роботи. Спочатку, поки були збереження нічого в своєму житті вона не міняла: перукарня, манікюр, кафе і кіно з подругами. Маша тихцем посміхалась і чекала, коли ж “прийде коза до воза”.

Між ними ніколи не було ні любові, ні порозуміння. Світлана Іванівна, свекруха, відверто звинувачувала Машу у тому, що її син передчасно пішов на той світ. Хоча хіба Машина в тому вина? Дорослому чоловікові свій розум не вставиш. Хіба не просила його Маша заради неї і дітей не водитися з тими сумнівними компаніями. Хіба не вона знаходила його десь на районі і тягла в будь-якому стані додому? А того вечора близнюки температурили. Маша не стала шукати чоловіка. А вже на ранок подзвонили і повідомили страшну новину.

Свекруха одразу захотіла вигнати Машу з дітьми.

— Де взялась туди і йди, – волала забувши про все, – і оцих двох з собою забирай!

Одного разу навіть речі дітей і Маші на сходовий майданчик викинула, доки Маша з дітьми на прогулянці була. Подала до суду, аби “оцих” з її квартири виселили. Але тут справа обернулась несподівано: квартира повністю належала Машиному чоловікові, колись бабуся онуку подарунок зробила, і саме Світлана Іванівна жила тут з доброї волі невістки.

Маша тоді чітко дала зрозуміти свекрусі – будете вести себе гарно, то й житимете спокійно далі. Дівчина розуміла, що іншого дому у свекрухи немає. Маша щиро вірила, що жінка з часом прийде в себе і знову стане колишньою і доброю. Дарма!

Advertisement

Після того, як не стало чоловіка Маші доводилось ой, як не просто. Свекруха демонстративно з малюками не допомагала. Кидала двісті гривень за квартиру у місяць, оце і все. Поділила холодильник свекруха на свою і Машину полички. Їздила на відпочинки і по санаторіях.

Маша ж хоч і оформила усі можливі допомоги, але грошей не вистачало. Вечорами брала малюків у візок і ходила по смітниках збирати порожні пляшки і картон. Хоч на молоко і хліб було. А потім – щастя. Подруга подруги запропонувала Маші посаду бухгалтера в своїй фірмі. Працювати можна було віддалено. Маша хоч і не спала ночами, хоч і стала схожа на привида, а все ж зітхнула полегко. Нарешті найгірше позаду.

Так минуло чотири роки. Маша нарешті змогла вийти на свою роботу не полишаючи підробіток. Дітки трошки підросли і стало набагато легше. Лиш у відносинах зі свекрухою нічого не змінилось. Все та ж холодна байдужість з її боку. До дітей і Маші навіть не віталась. А у дворі розпускала такі плітки-оповідки про Машине життя, хоч з хати не виходь.

І ось свекруха вийшла на пенсію. Спочатку звичне життя вона не міняла. Але вже за пів року Маша побачила, що жити їй стає не просто. Якби попросила і змінила своє відношення – Маша з радістю б їй допомагала. Дітям потрібна була бабуся. Та й жити з людиною, яка тебе терпіти не може не просто.

Подруги радять Маші брати більшу квартиру. В двушці четверо чоловік – тісно. Заробіток дозволяє! Але Маша жаліє свекруху. Саме тут вона виросла і виростила сина. Ці стіни її фортеця і забрати її звідси було б якось неправильно.

Advertisement

Як воно буде, ніхто не знає. Чи на довго вистачить Маші розуміння? Чи зрозуміє врешті свекруха, яку робить помилку?

Автор Анна К.

Advertisement

Advertisement

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *