-Ну яке весілля? Мамо, там зібралися пристойні люди, а ти не вмієш, навіть правильно вилку тримати! — Стрічка новин

-Ну яке весілля? Мамо, там зібралися пристойні люди, а ти не вмієш, навіть правильно вилку тримати!

Наталія Анатоліївна натирала келих, на якому не залишилося жодного плямочки. Раптом задзвонив телефон, вона, немов прокинувшись, поставила келих на стіл і взяла трубку.

Advertisement

Дзвонила дочка:

  • Мамуля, привіт, як у тебе справи? Слухай, а мені Андрій пропозицію зробив, я погодилася! Ми вирішили по-тихому розписатися, покличемо тільки батьків і близьких друзів. Загалом, я тебе на весілля запрошую.
  • Юленька, донечко, я так за тебе рада. Я обов’язково приїду.
  • Я приїхати перед весіллям не встигну вже, так що чекай запрошення поштою. Спати залишишся у нас, так що готель навіть не шукай. І ще, ти не допоможеш мені грошима? Батьки Андрія пообіцяли все оплатити, але сама розумієш, краще б з двох сторін профінансувати …
  • Звичайно, не проблема.
  • Дуже добре, мама, я тоді трохи пізніше тобі скину номер картки, відправиш туди, ладно? Все люблю-цілую, пізніше ще подзвоню.
  • Поки, донечко, і я тебе люблю.

Наталія Анатоліївна поклала трубку і знову втупилася вперед себе. Останній раз вона бачила Юлю 4 з половиною роки тому, коли вона їхала вчитися до столиці. Вони коротко попрощалися на пероні і пообіцяли якомога частіше бачитися, але щось не вийшло.

Вона подумала про те, що нарешті-то зустріне дочка і вирішила почати діяти. Насамперед, продати машину і гараж покійного батька. Стара копійка йшла швидше доважком до хорошого гаражу з шлакоблоку з електрикою і водопроводом.

Покупець знайшовся за місяць. Відразу після вдалої оборудки Наталія Анатоліївна отримала маленький конверт, в якому було запрошення на весілля, підписану витонченим почерком дочки. Цього вистачило, щоб жінка пішла в банк і перевели в готівку один з рахунків, на який вони з чоловіком складали гроші на дачу.

Але хіба можна жаліти чогось для дочки? Неабияк розпродати, взявши з собою останню пенсію вона вирушила в столицю до дочки.

  • Юленька, ти мене не зустрінеш, я вже через 2 години на місці буду?
  • Мама, візьми таксі, ми на місці за нього заплатимо. У нас просто гості зібралися, некрасиво буде піти зараз.

Наталія Анатоліївна підготувалася до візиту і таксистам з вокзалу не довіряла. Відійшла трохи подалі, прочитала адресу будинку і викликала до нього машину. Само собою, її ніхто не зустрів, крім, що гуркоче з відкритого вікна музики.

Advertisement

Вона піднялася і довго дзвонила в двері, поки вона не розчинилися. З квартири вивалилися неабияк напідпитку хлопці, які з веселим сміхом обговорювали, яку горілку, а найголовніше скільки, потрібно придбати.

Наталія Анатоліївна не розгубилася і проскочила в квартиру. В накуреному приміщенні було дуже багато людей. П’яні дівчата хлопці сміялися, розмовляли, танцювали і спали прямо на підлозі. Раптом один з них глянув на жінку і крикнув:

  • Юлькина мама? Теща чи приїхала?
  • Так, а Юля де? — розгублено запитала вона.
  • Так вона вже набралася і спить, а ви проходите на кухні, треба за знайомство випити.

З розмови з зятем жінка зрозуміла, що це вже третій день свята. Нормальну весілля зіграли два дні тому, з друзями напилися вчора, а сьогодні «поправили здоров’я». Батьки подарували молодятам квартиру, машину, обставили все новими меблями і технікою.

Незабаром повернулися друзі, і Андрій втратив до тещі усілякий інтерес. Вона пішла в спальню і знайшла свою дочку, бабусі просто в одязі та взутті. Вона тільки поцілувала її в чоло, погладила по голові, а потім поїхала додому. 18 годин в поїзді, і вона вдома.

Через деякий час зателефонувала Юля:

Advertisement
  • Ма, а ти чого так рано поїхала, не поговорили навіть?
  • А мені вистачило, Юль, відмінна весілля, спасибі, що запросила.
  • Слухай, ну чого ти ображаєшся? Ну, не могла я тебе з нами покликати. Батьки Андрія шановні люди. Батько — суддя, у матері своя компанія, а ти не вмієш, навіть правильно вилку тримати! Ну куди тобі поруч з ними?
  • Дійсно, дочка, куди мені? Гаразд, мені пора відпочивати, а то я більше доби не спала. Дзвони як-небудь потім.

Advertisement

Advertisement

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *