Ти обіцяла віддати квартиру моїй доньці! Пам’ятаєш? Ти чоловіка вигнала, нам тепер тут і зовсім нема чим дихати. — Стрічка новин

Ти обіцяла віддати квартиру моїй доньці! Пам’ятаєш? Ти чоловіка вигнала, нам тепер тут і зовсім нема чим дихати.

Перший раз я заміж вийшла в 20 років. Ми дуже любили один одного, мріяли дожити до глибокої старості і народити дітей. Але не склалося.

Advertisement

Через рік після весілля мого улюбленого Андрія не стало. Свою двокімнатну квартиру він залишив мені.

Перша свекруха не претендувала на спадщину сина. На жаль, я не народила від Андрійка дитини, а більше у свекрухи нікого не було. Заповіт на свою квартиру вона пообіцяла написати теж на мене:

– Тебе любив мій син, значить він вважав тебе гідною, – сказала Марія Олексіївна, – крім тебе в мене немає родичів. Я розумію, що ти молода і вийдеш заміж, але я хочу, щоб твої діти стали і мені не чужими.

Я розплакалася. Ця жінка стала мені другою мамою. Вона і переконала мене, що потрібно жити далі, виходити заміж, народжувати дітей.

Якщо чесно, то я просто не зустріла такого чоловіка, як Андрій. За мене залицявся мій колега Віктор, давно, коли мені було вже 28 років, я зважилася і ми одружилися.

Жити стали у мене, в тій квартирі, яку залишив мені колишній чоловік. А ось друга свекруха була жінкою зовсім іншого ґатунку.

Advertisement

Вона чомусь вирішила, що я дуже багата.

– Ось тобі все і відразу. І квартира, і чоловік, – говорила Зоя Іллівна, – а моя донечка, Віта заміж вийде і прийде з чоловіком до мене. Їй квартирка на халяву не обломилося!

Мені такі розмови були дуже неприємні. А ще свекруха прямо говорила:

– Ось твоєї Марії скоро не стане, квартиру тобі заповідає і ти віддаси моїй доньці, – свекруха аж потирає руки від нетерплячки.

Звичайно, прям розбіглася! У мене є своя рідна молодша сестра. Таня. Батьки наші живуть в далекому в селі, а сестричка вийшла заміж за такого ж приїжджого, знімають житло.

Advertisement

Але свекрусі я про це не говорила, бажаючи Марії Олексіївна довгих років життя.

Йшли роки, я народила сина, давши йому ім’я Андрій. Відсиділа в декреті, хлопчика в дитячий сад віддала, а сама вийшла на роботу. Зарплати чоловіка нам явно не вистачало, він працював добу через три, але підробітків не брав, вважаючи, що і так втомлюється досить.

Якось батьки привезли мені з села м’ясо, мовляв, Таньки будинку немає, подзвониш їй і вона приїде і забере свою частку. Таня, яка була очікувала дитинку і мучилася від токсикозу, обіцяла приїхати на наступний день, до вечора.

Вранці я пішла на роботу, а ввечері м’яса в холодильнику не виявилося. Взагалі! Питаю чоловіка, хто приходив?

– Мама була, – мимрить чоловік, – вона в холодильник полізла і забрала все, сказала, що нам твої предки ще привезуть.

Я зателефонувала свекрусі і відчитала її: вона взяла без дозволу і не тільки наше з чоловіком.

– Ти диви, м’яса свекрусі пошкодувала! Чи ж варто, – почала свекруха, – дочка з чоловіком на шашлики зібралися з друзями, день народження у нього, а у них грошей немає.

Звичайно у них грошей немає, сестра брата щотижня собі шмаття купує. І зовсім не дешеве. Відчитала я свекруха і попередила більше ніколи нічого з мого будинку не брати, не запитавши.

А через тиждень, коли чоловік був вихідний, я не виявила у себе ліжечка Андрюшки, він виріс, яке планувала віддати сестрі.

Як ви здогадуєтеся, ліжко забрала свекруха, заявивши мені по телефону:

– Тобі вона вже не потрібна, а у мене дочка чекає дитину, тест вчора дві смужки показав. А мені плювати, що це ти сестрі хотіла віддати. Мій син в сімейний твій бюджет теж гроші приносить, так що ти про свою сестру думаєш, а він про свою! Хто перший взяв, той і молодець!

– Ну не нахаба! І головне, знову таємно від мене. Я до чоловіка, кажу, адже можна було сказати.

– Вона мені сестра і так у них житла немає, тому що Марія Олексіївна зажилась на світлі, так я ще й ліжечко віддати не можу? – заявив чоловік словами своєї матусі.

Тут я не витерпіла, сказала чоловікові на чому світ стоїть! Ти ба, всією сім’єю прямо чекають…. хорошу людину та ще й розраховують на її квартиру.

Тані, я іншу ліжечко купила, нову, в подарунок, з чоловіком тиждень не розмовляла. Він в три рази менше, ніж я заробляв, тому на рахунок моїх витрат говорити права не мав. Зрештою, його мати потягла ліжечко, яку я сестрі обіцяла.

А потім з квартири нашої гроші пропали. Велика сума. Я збирала собі на машину. Чоловік водійських прав не мав, але про майбутнє придбання матусі проговорився. Тут я вже не витримала, поїхала до свекрухи з вимогою віддати мені мої чесно зароблені гроші.

– Нічого я тобі віддавати не буду! – заявила свекруха, – мені син дав, він заробляє, що вже не може і подарунок матері зробити!

– Ні чого собі подаруночок, таку велику суму!

– Нам гроші потрібні, ми машину купили, – заявила свекруха, – а ти б якщо машину купила, нас возити б не стала!

– Тобто на мої гроші вони виконали мою мрію, але тільки для сестри брата!

Чоловік став на бік матері:

– Я заробив, – кричав він, – я голова сім’ї і маю право розпоряджатися моїми грошима!

– А ось тут, вистачить, дякую тобі, годувальнику за сина, а тепер збирай речі і вали звідси, більше я терпіти ваші нахабні витівки не має наміру.

Вигнала, довго розлучалася, чоловік все назад просився – його ж в маминій квартирі не чекали. Але я вирішила безповоротно! В сад таку рідню.

А через рік не стало Марії Олексіївни. Уявляєте, ці убогі звідкись про це дізналися, мені зателефонувала тепер уже колишня свекруха:

– Ти обіцяла віддати квартиру моїй доньці! Пам’ятаєш? Ти чоловіка вигнала, нам тепер тут і зовсім не чим дихати. Так що давай, виконуй обіцянку!

Я розреготалася навіть, від такої наївної нахабства! Вони всерйоз чекали і сподівалися на те, що я віддам їм квартиру?

У квартиру Марії Олексіївни в’їхала моя Таня з чоловіком і донькою. Накопичать на перший внесок і з’їдуть, а квартиру я здавати буду, поки Андрюша НЕ підросте

Advertisement

Advertisement

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *