– Ви, що? – здивовано дивиться на нас свекруха, – Смішні, їй Богу! Та кому тут гроші позичати, біднота! У вас зараз ні копієчки за душею, а чим віддаватимете? Теж мені! Ні, ні. От це все уже без нас, – і почали збиратись спішно зі свекром додому — Стрічка новин

– Ви, що? – здивовано дивиться на нас свекруха, – Смішні, їй Богу! Та кому тут гроші позичати, біднота! У вас зараз ні копієчки за душею, а чим віддаватимете? Теж мені! Ні, ні. От це все уже без нас, – і почали збиратись спішно зі свекром додому

У нас з чоловіком недавно з’явилась донечка. Дитина дуже довгоочікувана. Тривалий час ми не могли мати дитинку, тому нашому щастю немає меж. Ми дуже щасливі батьки. Тепер у нас є сенс усього життя.

Advertisement

Єдина біда – це наша житлоплоща. Маленька квартирка не дозволяє нам відчувати себе комфортно. У нас однокімнатна квартира, та ще й малесенька. З чоловіком ми спочатку хотіли накопичити певну суму, щоб зробити обмін на двушку з доплатою. Але після розрахунків ми зрозуміли, що нам вигідніше взяти іпотеку. Вирішили переговорити з нашими батьками і зібрати необхідну суму на перший внесок. Затягувати не стали і відразу вирішили зібрати всіх разом і обговорити це питання.

Наближалось якраз загальне свято, і ми запросили батьків до нас. Я постаралася приготувати дуже смачний і красивий стіл. Вечір почався дуже добре. Всі були в чудовому настрої.

Не одразу, але ми зважилися на обговорення нашої пропозиції. Нас вислухали обидві сторони. Мої батьки не відносяться до дуже забезпечених, але вони відразу нас підтримали. Тим більше що на три сім’ї ця сума не така критична, як для однієї. Але ось батьки чоловіка всіх нас дуже здивували. Вони навідріз відмовилися обговорювати можливість такої позики, тому як віддавати нам нічим ні зараз, ні потім.

На цьому вечір був завершений, і всі розійшлися по домівках. Осад на душі залишився дуже неприємний. Таке формулювання їх відмови було аж надто неправильним. Мені категорично не хочеться тепер з ними спілкуватися.

З чоловіком я розмовляла з цього приводу. Він і сам дуже здивувався такій батьківської реакції. Адже у них свій бізнес. Ні кредитів, ні іпотек у них немає. У будинку достаток і порядок. Їздять постійно відпочивати за кордон. У них нормально і навіть більше.

Чоловік у них єдина дитина. Невже вони настільки не вірять в свою дитину, що готові принизити перед усіма родичами ?! За що така зневага ?!

Advertisement

Протягом місяця свекри жодного разу не воліли навіть зателефонувати синові. Все переживають, що він буде знову піднімати те питання ?! Ну ні! З нас одного разу достатньо, щоб зробити повноцінні висновки щодо того, хто є хто!

Мої батьки не відмовляються від свого рішення. Тепер нам просто потрібно трохи більше часу, щоб зібрати необхідну суму. А ті батьки нехай живуть собі на втіху і ні в чому собі не відмовляють. Ось тільки одне питання: до кого вони прийдуть, коли стане не під силу справлятися з усіма своїми негараздами самотужки?!

Знаєте, мені взагалі буде тільки легше, якщо відносини з ними припиняться. Ну, навіщо доньці такі бабуся і дідусь, на яких не можна покластися у складній ситуації ?! Раз вони такі, то й онуки не побачать. Як там у старому завіті: око за …

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Advertisement
Advertisement

Advertisement

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *